Польський військовий цвинтар у Катині

 

Відкритий 28 липня 2000 року

4 421 полонених табору у Козельську

Світ дізнався про зловісну назву «Катинь», коли 13 квітня 1943 року німці оголосили про виявлення масових поховань на окупованих ними землях біля Смоленська. Стан останків та знайдені документи і листи дозволили ідентифікувати жертв як польських військовополонених зі спеціального табору НКВС у Козельську. Фахівці з Технічної комісії Польського Червоного Хреста та зі створеної німцями Міжнародної Медичної Комісії встановили час смерті на весну 1940 року. Це однозначно доводило, що злочин було скоєно радянською владою. У відповідь Сталін переклав відповідальність на нацистів. Розірвання дипломатичних стосунків з польським урядом у вигнанні в Лондоні, розклад сил у таборі союзників (антигітлерівської коаліції) та післявоєнний поділ світу, в результаті якого СРСР підпорядкували частину Європи — все це становило фундамент Катинської брехні. 13 квітня 1990 року Радянський Союз визнав свою відповідальність за Катинський злочин.

Після німецьких ексгумацій (1943) і робіт радянської комісії Бурденка (1944) у Катинському лісі залишилися масові, анонімні могили. Протягом десятиліть там з’являлися різні «меморіали», котрі увічнювали брехню про «гітлерівський злочин». Створені в 1989 році асоціації Катинських Родин рішуче добивалися створення кладовищ на місці поховання їхніх рідних. У 1990‑х роках польські групи фахівців здійснювали польові та ексгумаційні роботи, готуючи територію під кладовище. Групою в Катинському лісі керував професор Маріан Глосек (Інститут археології Лодзького університету, Інститут археології та етнології Польської академії наук).

Проект цвинтаря був обраний в рамках конкурсу. Авторами переможної конкурсної роботи були Здзіслав Підек, Анджей Солига, Віслав і Яцек Синакевичі та Лешек Вітковський, а авторами виконавчого проекту Здзіслав Підек і Анджей Солига. Виконавцями земляних та будівельних робіт були польські підприємства: Budi­mex S.A. та Ener­go­tech­ni­ka Sp. z o.o. з Кнурова. Виконання, доставку та монтаж скульптурних елементів підготувало консорціум Budi­mex S.A. Meta­lo­dlew S.A. з Кракова, а дзвін виготовила Odlew­nia Dzwo­nów Janusz Fel­czyń­ski i S‑ka з Перемишля.

Відповідно до ідейних основ, опрацьованих Радою охорони пам’яті боротьби та мучеництва, котра є замовником цього проекту, на кожному кладовищі ми бачимо схожі елементи, що ілюструють цілісну ідею. Головним матеріалом є чавун, адже його важко знищити.

Наріжний камінь було закладено 4 червня 1995 року, а відкриття цвинтаря відбулося 28 липня 2000 року.

Біля входу на Польський військовий цвинтар у Катині відвідувачів зустрічають пілони з польськими військовими орлами та хрести ордену Vir­tu­ti Mili­ta­ri і Вересневої кампанії 1939 року (росіяни знищили ці хрести у листопаді 2025 року). Обрис цвинтаря визначає стіна з окремими епітафійними таблицями: ім’я та прізвище, дата і місце народження, військове звання, професія або посада. Спільним елементом є дата смерті: 1940. У Катинському лісі використано природний перепад рельєфу, завдяки чому, йдучи стежкою вздовж стіни, знаходимося нібито під землею.

Далі між деревами чавунні плити прикривають ями смерті. Саме там гинули і були спочатку поховані польські військовополонені. Останки, які були викопані польськими фахівцями, зараз спочивають у Братніх могилах, у центрі цвинтаря, за винятком окремих могил генералів Мечислава Сморавінського та Болеслава Богатеревича, ідентифікованих ще в 1943 році.

З одного боку центральної площі стоїть Брама Пам’яті, на якій в алфавітному порядку записані імена та прізвища усіх жертв. Ця брама відкривається як у ранок Воскресіння, а в глибині знаходиться хрест. У підземній ніші висить дзвін, котрий дзвонить за померлими. Його оздоблюють вірші з гімну «Bogu­ro­dzi­ca» («Богородиця»). Перед брамою знаходиться Стіл Зустрічі, де можуть збиратися приїжджі, а під час урочистостей служиться відповідна літургія. На осі, по протилежному боці Брами, знаходяться символи релігій, які сповідували поховані тут громадяни Польської Республіки: хрести Східної та Західної церков, зірка Давида та ісламський півмісяць.

За огорожею польського кладовища знаходиться могила номер 8, а також незліченні та недосліджені безіменні могили росіян, котрі загинули тут під час сталінських чисток у 1930‑х роках.

Інформація про жертв міститься у виданні: Katyń. Księ­ga Cmen­tar­na Pol­skie­go Cmen­ta­rza Wojen­ne­go («Катинь. Цвинтарна книга Польського військового цвинтаря»), колективна робота, Варшава: Рада охорони пам’яті боротьби і мучеництва, 2000.

Більше про створення цвинтаря в Катині у секціях КАЛЕНДАР та СПОГАДИ

Текст підготувала Ізабелла Саріуш-Скомпська
Переклад українською: Ільяс Станекзай